Iz Historiji

Монастир Святої Трійці і парохія св. свмч. Йосафата в Кулі

 1945 – 1955 і пізніші роки – Масове переселення – грекокатоликів з Боснії до Войводини, в тому й до Кули. Поступово українці грекокаатолики об’єднуються з русинами грекокатоликами і утворюють одну громаду в Кулі.
 1952р. – ще не реєстрована грекокатолицька парохія, а тільки громада отримує землю для цвинтаря.
 1956р. – оо. Василіяни Венедикт Сабов та Методій Біляк купують хату і просторе місце в Кулі по вул. 16 Дивізії 71, у родини Біндас Влада і Ілонки роджена Кнезі.
 1956р. Початком вересня оо. Василіяни поселяються в Кулі; хату облаштовують до своїх потреб. Одну від кімнат призначили для каплиці. 12 вересня 1956р. відбулося посвяченя каплиці на честь св. свмч. Йосафата. Цей день також вважається і оснуванням парохії. Першим парохом був о. Венедикт Сабов, а о. Методій Біляк був настоятелем монастиря. Ще перед оснуванням парохії в Кулі почало діяти “Товариство Святої Вервиці”, котре існує по сьогодні.
25 травня 1957 р. Апостольський адміністратор Крижівської єпархії Кир Гавриїл Букатко і Генеральний настоятель Отців Василіян у Римі о. Павло Миськів, ЧСВВ домовилися про спосіб та умови діяльності парохії і василіянського монастиря у Кулі. Цей двохсторонній договір 17 червня 1957 р. затвердив Префект Конгрегації Східних Церков кардинал Євген Тіссеран. Таким чином було офіційно затверджено греко-католицьку парохію у Кулі, яку доручено на постійне управління Отцям Василіянам.
 З жовтня 1958р. по домовленості з римокатолицьким парохом o. д-ром Aкилою Джула, наші вірні у неділі і свята користали каплицю св. Рокка не далеко від дому, котрий купили оо.Василіяни (вул. 16 Дивізії 39), для своїх пасторальних потреб аж до 1983р., коли була збудована церква св. Йосафата. В робочі дні тижня св. Літургії служилися у монастирській каплиці.
 30 серпня 1965 р. до Кули прибули на кандидатуру трьох хлопців з Малої семінарії з м. Рієка у Хорватії. В нашому Чині з них залишився тільки бр. Павло Воротняк (нині о. Йосафат, ЧСВВ), що пізніше став капеланом і парохом в кульській парохії.
 1969 р. Отці продають Василіянську власність у Загребі(Хорватія) і частково ремонтують старий монастир, що вже сам по собі валиться і добудовують нову частину. Після смерті о В. Сабова 1971р. о. Методій залишається сам на парохії аж до 1979р., коли йому на допомогу приходить молодий енергійний священик Йосафат Воротняк, ЧСВВ.
 Стараннями о. Йосафата 1982-1983рр. розпочинається будівництво церкви та монастиря на місці старої хати.
 1988р. в Кулу прибувають Сестри Служебниці, котрі активно включаються в життя парохії, катехизуючи діти та молодь, як також стараються про красу храму і виконуючи різні інші служіння.
 Окрім пасторальної праці при парохії, оо. Василіяни давали постійний провід Третьому Чину св. Василія Великого у Коцурі та в Руському Керестурі. Проводили різного роду конференції, реколекції чи духовні обнови для СС. Служебниць НДМ та СС. Василіянок.
Отці Василіяни, крім Кульської парохії, служать у дочірній парохії у с. Крущіч за 16 км. від Кули.
З жовтня 1992 р., після переміщення о. Йосафата Воротняка, ЧСВВ до України, в житті парохії св. Йосафата і монастиря настали досить мінливі часи.
Важко було знайти відповідних священиків, які би добре обслуговували вірних і надавали їм духовну підтримку, адже в той час тривала війна між Сербією і Хорватією. У 1993-1994 рр. коротко був парохом о. Григорій Планчак, ЧСВВ, який повернувся з України. Він – людина молитви і глибокого духовного життя, з великим бажанням і стремлінням до духовних висот. Згодом у 1995-1996 рр. у Кулі перебував здібний і енергійний священик Мартин Хабурський, ЧСВВ, який скоро призвичаївся до нових обставин, вивчив мову і успішно працював на нашій парохії у Кулі.
До цього часу василіянський монастир і церква належали до Генеральної курії Отців Василіян. Восени 1996 р. Генеральна курія вирішила приєднати Кульський монастир до словацької Провінції св. Кирила і Методія ЧСВВ. Уже в жовтні 1996 р. до Кули прибув о. Ґоразд Тимкович, ЧСВВ зі Словаччини, який вже тут був раніше, разом з о. Й. Воротняком, ЧСВВ.
У 1998 р. зі Словачини прибув до Кули о. Антоній Турчаник,ЧСВВ, і з 2000 р. і до сьогодні виконює обов’язки пароха Кульської парохії, а від листопада 2001 р. йому на допомогу прибув із України о. Віталій Лотоцький, ЧСВВ.
. Отець Григорій Планчак свого часу започаткував молитовну біблійну групу, членами якої є в основному жителі Куцури. Потім цю групу провадив о. М. Хабурський, ЧСВВ, а нині – о. А. Турчаник, ЧСВВ.
 Деякий час, починаючи з 2000 року, оо. Василіяни видавали б’юлетень “Кулски Благовист”, котрий мав за ціль поінформувати наших вірних про життя у нашій парохії, оголосити деякі новини та оголошення. На жаль, через певні причини він перестав виходити
У 2003 р., на свято Успіння Пресвятої Богородиці було проголошено екзархат для Сербії і Чорногорії. Першим Екзархом був номінований монс. Юрій Джуджар. Парохія в Кулі відчула сильну підтримку свого нового єпископа. Численні проблеми минулих років були вирішені, а деякі, сподіваємось, у скорому часі вирішаться на користь як парохії, так і монастиря Отців Василіян.